Розвиток міжнародних відносин на сучасному етапі супроводжується поглибленням процесів глобалізації, взаємозв'язку внутрішньополітичної ситуації у державах із тенденціями міжнародної політики, посиленням взаємозалежності її суб'єктів у контексті реалізації національних інтересів. Осягнення, а відтак і пошук шляхів розв'язання глобальних проблем, зумовлених розхитуванням світової системи міжнародних відносин і безпеки, загостренням міждержавної і міжнаціональної конфронтації, нівелюванням принципів верховенства права, суверенної рівності, поваги державного суверенітету, непорушності державних кордонів, територіальної цілісності держав, немислиме без формування потужного науково-теоретичного забезпечення дипломатії. Звернення до історичного минулого відкриває перспективи більш глибокого осмислення зовнішньополітичних пріоритетів України на тлі сучасних геополітичних трансформацій, що є ключем до реалізації проектів державно-правової модернізації та інноваційного економічного розвитку. З огляду на духовні запити сучасного соціуму зростає вплив історичного знання на формування суспільної свідомості, набуває особливого значення необхідність подолання фальсифікацій як соціально-психологічного інструментарію інформаційних війн, створення сприятливих умов для подальшого розвитку досліджень з історії України в контексті всесвітньо-історичного процесу.

Реалізація низки масштабних і непростих завдань, пов'язаних із осмисленням глобальних історичних явищ і трансформаційних процесів вимагає комплексного міждисциплінарного підходу, синтезу різних методологічних засад, подолання притаманної радянській історіографії заідеологізованості, неупередженого аналізу конкретних подій і періодів історії України та їхньої наукової інтерпретації у широкому всесвітньо-історичному контексті, відтворення різноманітних епізодів всесвітньої історії, їхньої взаємодії і багатоманітності, поєднаної у єдиному руслі розвитку людства. Втілення в життя цих стратегічно важливих для Української держави й національної безпеки завдань вимагає координації зусиль науковців академічних установ і закладів вищої освіти, насамперед представників тих наукових шкіл, які збереглися попри жорсткі випробування ідеологічним пресом радянської доби та всупереч не менш руйнівному фінансовому знекровленню, притаманному сучасному періоду.

Редакційна колегія збірника "Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки" дотримується чинного законодавства України, міжнародних рекомендацій з етики наукових публікацій, поважає принципи відкритості, об'єктивності й колегіального ухвалення рішень, правила етики, конфіденційності, контролю публікацій, запобігання конфлікту інтересів та керується рекомендаціями Комітету з публікаційної етики (COPE). До складу редакційної колегії входять учені, які водночас беруть участь у редагуванні й рецензуванні авторитетних зарубіжних журналів і, відповідно, засвоюють і застосовують досвід провідних міжнародних наукових видань. 

Зобов'язання членів редколегії

- Колегіальне керівництво науково-координаційною та культурно-просвітницькою діяльністю збірника, визначення перспективних напрямів, стратегії його розвитку.

- Організація якісної процедури внутрішнього та зовнішнього рецензування, включаючи перевірку на плагіат. Здійснення ретельного відбору, об'єктивного аналізу, аргументованої оцінки актуальності, наукової новизни, оригінальності й достовірності положень і висновків поданих до редакції рукописів статей, чітке формулювання критичних зауважень, спрямованих на покращення якості рукописів у процесі підготовки до друку, а в разі їхнього відхилення через невідповідність тематиці чи вимогам збірника - обґрунтування причин.

- Запобігання конфлікту інтересів у діяльності збірника, інформування редакторів і рецензентів про необхідність самовідведення в разі виникнення протиріч між їхніми особистими інтересами та об'єктивністю й неупередженістю у виконанні відповідних обов'язків. Протидія зловживанню повноваженнями.

- Повага прав людини та свободи наукової думки, забезпечення рівних стартових можливостей для авторів незалежно від расової, національної, релігійної приналежності, дотримання ґендерної рівності.

- Сприяння науковій комунікації, координації досліджень і створенню спільних проєктів учених із різних регіонів України завдяки розширенню географічного охоплення авторського колективу, редакційної колегії і рецензентів.

- Підтримка талановитих молодих учених шляхом надання наукових консультацій, забезпечення на конкурсних засадах можливостей апробації результатів їхніх досліджень, створення сприятливих умов для їхнього професійного розвитку й підвищення кваліфікації.

- Запобігання авторській і читацькій замкнутості шляхом розвитку міжнародної співпраці збірника: запрошення до складу редколегії, команди зовнішніх рецензентів та авторського колективу авторитетних зарубіжних учених, надання майданчика для публікації матеріалів міжнародних наукових конференцій і «круглих столів», рецензій, новин наукового життя та діяльності двосторонніх комісій істориків тощо.

- Забезпечення конфіденційності змісту рукописів, що надходять до редакції, накладання на членів редколегії і рецензентів зобов'язання не оприлюднювати без згоди авторів результатів їхніх досліджень до публікації і не використовувати їх в особистих цілях. Водночас редколегія зобов'язана вживати адекватних заходів реагування та інформування громадськості в разі виявлення фактів фальсифікацій, порушення авторами чинного законодавства України та міжнародних принципів охорони авторського права.

- Ефективне реагування, включаючи відкликання статті (ретракцію), на порушення наукової етики, помилки й недостовірні результати досліджень, якщо такі випадки виявляються після публікації праці.

Зобов'язання авторів

- Відповідальність за зміст рукописів статей, достовірність результатів досліджень, точність викладених фактів, цитат, дат, імен тощо.

- Повага прав інтелектуальної власності, нетерпимість до плагіату в усіх формах, а також до недостовірної інформації, зокрема такої, що може завдати шкоди репутації і науковій кар'єрі інших осіб.

- Коректне зазначення авторства рукописів статей із обов'язковим згадуванням усіх співавторів, які зробили вагомий внесок у виконання досліджень і несуть відповідальність за їхні результати. Використання імен співавторів, наукових консультантів, рецензентів лише після їхнього дозволу та узгодження з ними остаточної версії праць. Запобігання включенню до переліку співавторів осіб, які не є реальними учасниками відповідних досліджень.

- Надання достовірної інформації про авторів: науковий ступінь та звання, посада, місце роботи, контактні дані.

- Подання до редакції рукописів, які не були раніше повністю чи частково опубліковані в інших виданнях.

- Вчасне оприлюднення інформації про потенційний конфлікт інтересів, здатний вплинути на положення та висновки наукової праці.

- Утримання від надмірного й недоцільного самоцитування.

- Оформлення рукописів статей відповідно до правил, затверджених редколегією збірника.

- Надання інформації щодо порушень наукової етики, помилок і недостовірних результатів досліджень, якщо такі випадки були виявлені після публікації статті. 

Процедура рецензування й обов'язки рецензентів

Усі рукописи статей, які надходять до редакції, відповідають тематиці та основним критеріям для публікації у збірнику, підлягають обов'язковій процедурі наукової експертизи. Призначення рецензентів кожної статті відбувається на засіданні редакційної колегії з метою створення сприятливих умов для ухвалення адекватного колегіального рішення щодо вдосконалення якості рукопису та доцільності його публікації.

Рецензування здійснюється в декілька етапів членами редколегії, а також зовнішніми експертами - ученими, які мають глибокі наукові знання й досягнення в дослідженнях з відповідної тематики. Редакційна колегія визначає оптимальну в кожному конкретному випадку конфігурацію експертизи, включно з процедурою двостороннього «сліпого» рецензування, а також кількість експертів і наукових консультантів, яка може бути збільшена у випадку суттєвого розходження висновків.

Процедура рецензування має відбуватися в умовах конфіденційності, дотримання прав інтелектуальної власності, відсутності конфлікту інтересів.

Рецензенти зобов'язані дати об'єктивну оцінку змісту рукопису статті, його актуальності, наукової новизни, оригінальності, достовірності положень і висновків, їх відповідності найновітнішим досягненням у певній ґалузі науки. Виявляючи наукову принциповість і вимогливість, висловлюючи критику й рекомендації, слід утримуватись від порушення норм етики, шанувати право автора аргументовано спростувати експертні зауваження, враховувати можливість призначення редколегією додаткової незалежної експертизи.

Відповідно до висловлених експертами критичних зауважень і побажань рукописи повертаються авторам на доопрацювання. Рекомендація до друку остаточної версії рукописів статей відбувається на засіданнях редакційної колегії збірника та Вченої ради Інституту історії України НАН України.

Виправлення й ретракція (відкликання)

У разі потреби передбачено внесення виправлень і доповнень, оприлюднення заяв про спростування, редакційних заяв про стурбованість щодо опублікованих статей.

Ретракція (відкликання) статті передбачено в разі виявлення після її публікації порушень автором наукової етики, зокрема плагіату, приховування конфлікту інтересів, некоректного зазначення авторства, а також помилок і недостовірних результатів досліджень, що ставлять під сумнів їхню наукову цінність. Редакція збірника зобов'язана оприлюднити інформацію щодо причин ретракції статті й повідомити про це співробітників українських і міжнародних баз даних, у яких індексується збірник. На сайті збірника стаття має бути позначена як відкликана.

Рецензія на рукопис статті, поданий до редакції міжвідомчого збірника наукових праць «Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки»

Назва рецензованої статті: «----------»

Оцінка змісту (від 0 до 5 балів):

1. Відповідність тематиці, цілям і завданням збірника: 0

2. Актуальність: 0

3. Чіткість постановки проблеми й формулювання мети дослідження: 0

4. Теоретико-методологічна база дослідження, аналіз історіографічних здобутків із теми: 0

5. Репрезентативність джерельної бази дослідження: 0

6. Оригінальність, наукова новизна: 0

7. Обґрунтованість і достовірність висновків: 0

8. Повнота бібліографічного списку: 0

Виклад матеріалу наукового тексту й оформлення статті (від 0 до 5 балів):

1. Мова і стиль, коректність вживання наукових термінів і понять: 0

2. Відповідність назви, анотації, ключових слів статті її змісту: 0

3. Дотримання сформульованих редколегією вимог до оформлення статей: 0

Коментарі до оцінок, зауваження й рекомендації рецензента:

Загальний висновок рецензента (зробити одну позначку «плюс» або іншу):

[ ] Рукопис статті рекомендовано до друку

[ ] Рукопис статті рекомендовано до друку за умови доопрацювання

[ ] Рукопис статті рекомендовано до друку за умови доопрацювання й додаткового рецензування

[ ] Рукопис статті не рекомендовано до друку